~~NOTOC~~ ====== Будищанський садибний парк ====== Село Будище розташоване на 15 км від Звенигородки, поряд з Шевченковим. На місці села в давні часи буда “буда” в якій виробляли поташ, звідки й пішла його назва (за одною з версій). До кінця XIX ст. тут був невеликий хутір та літня резиденція [[persons:engelgardt_v.v|В. В. Енгельгарда]], брата власниці Білої Церкви [[persons:branitska_o.v|О. В. Браницької]], племінниці князя [[persons:potemkin|Г. Потьомкіна]]. Станом на 1865 рік власником маєтку був його онук, [[persons:engelgardt_p.p|Петро Павлович Енгельгардт]]. Навколо одноповерхового палацу розбитий чудовий пейзажний парк з великим ставом. Парк розташований на в’їзді в село, на території парку у головному будинку-палаці розміщена Будищанська середня школа. Залишились каштанові алеї, тополині алеї, ставки та 2 дуби-солітери, так звані “Дуби [[persons:shevchenko_t.g|Шевченка]]”. Загалом парк існує, хоча частина парку зовсім занедбана. З 2006 року відбувається його реконструкція. Парк є унікальним пам'ятником садово-паркового мистецтва XVIII ст. ===== Фотофіксація ===== [{{objects:budishe:m_01_15x21_budishe.jpg?200|Старий дуб}}] [{{objects:budishe:m_02_15x21_budishe.jpg?200|Головна алея\\ - вхід до садиби}}] [{{objects:budishe:m_03_15x21_budishe.jpg?200|Головна алея\\ - палац (середня школа)}}] [{{objects:budishe:m_05_15x21_budishe.jpg?200|Старий дуб\\ "Дуб Шевченка"}}] [{{objects:budishe:m_06_15x21_budishe.jpg?200|Каштанова алея}}] [{{objects:budishe:m_07_15x21_budishe.jpg?200|Старі дерева}}] [{{objects:budishe:m_08_15x21_budishe.jpg?200|Одна з алей парку}}] [{{objects:budishe:m_09_15x21_budishe.jpg?200|"Набережна" алея,\\ залишились місця де були\\ скульптури та благоустрій}}] [{{objects:budishe:m_04_15x21_budishe.jpg?200|Алея навколо парку,\\ дамба}}] ===== Планування ===== ===== Інші джерела ===== Газета "Прес Центр" №10 (137) від 05.03.2008 р.\\ [[http://www.pres-centr.ck.ua/person/6820/|Зовнішнє посилання]] Стаття **Володимира Чоса -- Поміщик Енгельгардт** ... Зі шкільної парти ми чули скупі згадки, що малий Тарас Шевченко служив козачком у пана Павла Енгельгардта. Детальніше про долю цього поміщика з ідеологічних міркувань не розповідали… **Крадена дружина і незаконні діти** Дійсному статському раднику, графу Василю Васильовичу Енгельгардту належав обширний маєток на Черкащині. Села Вільшана, Тарасівка, Зелена Діброва, Вербівка, Воронівка і Сегединці він отримав у спадок від свого родича – пресвітлого князя Григорія Потьомкіна-Таврійського. А села Кирилівка, Гнилець, Петрики, Моринці і Пединівка – прикупив. Останні роки свого життя Василь Енгельгардт провів у Вільшані. Тут мав великий дерев’яний будинок з тінистим парком. Управителем земель був колишній Енгельгардтів однополчанин, ротмістр у відставці Михайло Дмитренко. Завдяки їм церкви у селах маєтку були православними, учнів навчали читати Псалтир слов’янською мовою. Це у той час, коли приходські школи в Україні були переважно польськими з латинським навчанням. У молоді роки Василь Енгельгардт закохався у польську княжну. Щоб поєднати з нею долю, навіть викрав її з дівочого монастиря. До кінця життя вони так і не отримали дозволу на офіційний шлюб. Це не завадило їм народити трьох синів і двох доньок. Коли цивільна дружина померла, її поховали в с. Кирилівка, з північного боку церкви. А ось діти завжди носили неприємне тавро незаконнонароджених. **Зоряний час** Один із синів, Павло Енгельгардт, народився 5 лютого 1798 року. У семирічному віці його віддали пажем до імператорського двору. Через десять років вступив на військову службу й дослужився до генеральського звання. Потрапивши на службу у Вільно (Вільнюс), у 1823 році він познайомився на балу з 18-річною красунею-баронесою Софі Енгельгардт, дочкою генерал-лейтенанта Герхардта Енгельгардта, курляндського барона, далекого родича. Він освідчився в коханні, попросив руки красуні. Весілля зіграли у Вільшанському маєтку Енгельгардтів. У наступні 10 років у них народилося 4 сини та 3 доньки. **Новий власник** 1828 року на 51 році життя помер Василь Енгельгардт. Він був чи не найбагатшою людиною України. Спадкоємці поділили між собою обширний маєток. Вільшанський кущ перейшов до сестри покійного Олександри Браницької. А колись придбані села з капіталами були поділені між синами. Наймолодший з братів Павло Енгельгардт став власником Кирилівки, кількох сусідніх сіл та 17 тисяч кріпаків. Успадкував від батька понад 3 мільйони карбованців. Отримавши спадок, Енгельгардти приїхали вступати в законні права. Одноповерховий будинок для сім’ї нового поміщика облаштували у с. Будище. Почали набирати штат прислуги. З-поміж інших селянських дітей узяли й 14-річного Тараса Шевченка, за яким помітили здібності до малювання... ... За сучасним адмін. поділом -- [[:tag:Звенигородський|Звенигородський]]\\ За адмін. поділом ХІХ ст. -- [[:tag:Звенигородський_повіт|Звенигородський повіт]] {{tag>парк Будище Звенигородський Звенигородський_повіт}} ~~DISCUSSION~~